WHERE ARE YOU, AND WHAT ARE YOU DOING?

WITH SINEW BOUND SHEAVES ...

WITH SINEW BOUND SHEAVES

With sinew bound sheaves of silence you pay
The levy of a day’s travel in contentment
Sky’s autumnal brass sky’s half of light
Plainly furring against sky’s half of dark
As wisped collars of ditch banks ablaze
For this you are come are still here are
Falling away an electric heat measure
Infinitesimal aspect of innumerable horizons
Awhirl under the manacled smith’s heels
The smith’s loess soles driving the coil
You trade all away into quiet dissolve
And the smith’s heels grind you formless

CRIMEAN ELEGY ....

CRIMEAN ELEGY
Pavlo Fylypovych

Solemn shadow laid down from Ayu-Dah
To a silvery course.
Again the sun pours its own sweet thirst,
And you rest.

Laying on the earth amidst high foams,
They - sorrowful.
Site sinks to gray abysses,
In the distance.

Near the banks murmer, as always, waters,
And a chorus of cicadas
Rings throughout: you are only are a guest of nature,
Turn back.

Already drawn to the city, calls of the night of autumn
And the smoke of dwellings.
You don't remember the seas, foaming,
Silencing cliffs.

And, and, kissing tenderly her arms,
Forget all, -
Winds cold of grief and of parting
Life carries.

Darker, laid down from Ayu-Dah, are shades.
Evening time.
Last ray has reached to foam
And in the heart, extinguished.

- translated by Curtis Jensen




Кримська елегія
Павло Филипович

Похмура тінь лягла від Аюдагу
В сріблясту плинь.
Ще сонце ллє свою солодку спрагу,
А ти спочинь.

Ляж на землі серед високих піній,
Вони - сумні.
Зір потопає у безодні синій,
У далині.

Край берегів шумлять, як завжди, води,
А хор цикад
Дзвенить кругом: ти тільки гість природи,
Вертай назад.

Вже вабить місто, кличе ніч осіння
І дим осель.
Не пригадаєш моря шумовиння,
Мовчання скель.

І та, що їй цілуєш ніжно руки,
Забуде все, -
Вітри холодні горя і розлуки
Життя несе.

Темніш лягли від Аюдагу тіні.
Вечірній час.
Останній промінь долетів до піній
І в серці згас.





Крымская элегия
("вольный" перевод стихотворения Павло Филиповича - С.Новожилов)

Уже и тень легла от Аю-Дага…
Июньские дни...
Солнце пьёт ещё сладкую влагу,
А ты отдохни.

Присядь в тени среди высоких пиний,
Они - грустны.
И взгляд утонет в бездне синей
В морской дали.

И возле берегов шумят веками воды,
А хор цикад
Звенит вкруг: ты только гость природы,
Пора назад.

Уже зовёт нас город, и вот уж вскоре
Тот час настал….
Ты вспомнишь пену моря,
Молчанье скал?

И та, которой ты целуешь нежно руки
Забудет всё, -
Холодные ветры беды и разлуки
Зима несёт.

Темны легли от Аю-Дага тени.
Вечерний час.
Последний луч достал до пиний,
И всё, погас.